Не можна серце напувати –
Тією біллю, що гнітить.
Куди б від хаосу втікати,
Що зміг безладдя народить?

Тепер дозволено казати
Чому Чорнобиль змовк старий,
Чому зажурена йде мати,
Чому загинув рід людський?

Чому напівупалі хати
Вартують смуток, небуття?
Чому в садках плодів багато,
А їсти їх — згубить життя!

Мовчить Чорнобиль - дід кремезний,
Цеглиння з вогнищ погляда.
Тут свято довго не воскресне –
Зайшла в країни дім біда!

Не зеленіють дивні луки,
Вітри неспокій в дзвони б'ють.
Півмертва Прип'ять рибу душить,
Полин навіяв гіркоту .
Блукають безпритульні Душі –
Радиактивність владна тут!

Блукає горе в Передсвіті –
Дротами ноги в кров подерло...
Живі йдуть голови схилити
У пам'ять тих, які померли!...........

Старопетрівські школярі згадали жахливу трагедію

...